Заклад дошкільної освіти № 16

 





Сторінка вчителя-логопеда

КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

    Час звернутись до логопеда

 Якщо вашій дитині важко спілкуватись зі своїми ровесниками, і   ви помітили, що її мовлення значно відстає від норми, зверніться за консультацією до логопеда. Виясніть, що стало цьому причиною. Можливо, ви занадто мало спілкуєтесь з вашою дитиною, і вона просто не чує розмовного мовлення. Тоді негайно почніть більше спілкуватись з дитиною, читати казки, вірші згідно віку, активно займатись малюванням, ліпленням, конструюванням.

Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.

Свистячі:«С», «З», «Ц» - малюк повинен чітко вимовляти до кінця третього року життя.

Шиплячі і сонорні:«Ш», «Ж», «Ч» і «Л», «Р» до кінця п’ятого року життя.

       Якщо ви помітили помилки і вас хвилює мовлення вашої дитини, зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно. Чим довше малюк буде гаркавити  чи шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче у майбутньому буде виправити  дефект.

    Як розвивати мовлення дітей?

  1. Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про навколишні предмети.
  2. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильне мовлення!
  3. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
  4. Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
  5. Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте її до вживання слів відповідно літературної норми!
  6. Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
  7. Не забувайте похвалити дитину після кожного успіху.

    Навчіть свою дитину правилам гарного мовлення

  1. Під час розмови завжди дивись в обличчя співрозмовника, це допоможе говорити сміливо і впевнено.
  2. Пам’ятай, що завжди і скрізь потрібно говорити спокійно, плавно, повільно.
  3. Говори голосно, чітко, виразно!
  4. Говори на видиху.
  5. Чітко дотримуйсь пауз між реченнями.

   РОБОТА КАБІНЕТУ

    Вчитель-логопед працює  не лише над виправленням неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови - це тільки верхівка айсберга. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення; його відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовленнєвими відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи. На жаль, багато хто з батьків з цим недостатньо обізнаний і недооцінює важливість своєчасної логопедичної допомоги. Рання діагностика мовленнєвих порушень є запорукою успішних логопедичних занять.

         За даними статистики, як не прикро, число мовленнєвих розладів  зростає з року в рік, у зв’язку з цим, актуальність проблем корекції мовленнєвих порушень у дітей вже приймає глобальний характер.

         Процес коригування мовлення у дитини - тривалий шлях, який вимагає величезного терпіння  самої дитини та її батьків і близьких, дисципліни та наполегливості. Однак, лише цей важкий шлях може привести до позитивних результатів і успішного навчання в школі. Пам’ятайте - за результатом завжди стоять конкретні люди - вчителі-логопеди.

Як допомогти дитині оволодіти навичками звукового аналізу слів
(Поради логопеда допитливим батькам)
Добре, якщо дитина до школи вже буде підготовлена, і одним із елементів підготовки є оволодіння звуковим аналізом слова.
     Звуковий аналіз слів - це складний процес, під час якого дитина повинна прислухатися до звучання слова, розрізняти звуки, аналізувати   звукову структуру слова.

 Навчіть своїх дітей:

-      розрізняти мовні і немовні звуки;
-      навчити вслухатися в звучання слів;
-      самостійно визначати послідовність звуків у слові;
-      відчувати звук, як окремий елемент слова;
-      розрізняти звуки голосні та приголосні, тверді та м`які;
-      оволодіти навичками позначати звуки умовними фішками. Займайтеся вдома зі своєю дитиною, грайте в різноманітні ігри, виконуйте тренувальні вправи з розвитку звукового аналізу і вашій дитині буде легше навчатися в школі.

Це повинен знати кожен:

Для розмови ми використовуємо слова, які складаються зі звуків. Звуки бувають голосні та приголосні. Слова можна поділити на склади. У слові стільки складів, скільки у ньому голосних звуків.
Щоб визначити, скільки складів у слові, треба лікоть поставити на стіл, а долоню піднести до підборіддя — скільки разів підбо­ріддя натисне на руку при вимові слова — стільки й складів.
Звуки:
голосні ( при вимові звук не зустрічає перешкоди, його можна проспівати) позначаємо кружечком •
приголосні (звук зустрічає перешкоду при вимові) бувають: 
твердими (позначаємо однією рискою 
та м᾿якими (позначаємо двома рисками =
Приголосні м'які, якщо після них ідуть Я, Ю, Є, І, Ь.
Приголосні тверді, коли вони стоять у кінці слова або після них ідуть А, О, У, И, Е, апостроф чи інші приголосні.
Винятки: Й — завжди м'який звук.
ї — завжди позначає два звуки [Й+І].
 Я Ю Є на початку слова, після голосного звука, після апострофа позначають два звуки; в інших випадках — один. 
 
Пропоную деякі ігри, що стануть вам у пригоді.
►► «Впіймай звук»
Дорослий чітко промовляє підібрані слова, малюк має плеснути в долоні, якщо в слові почує заздалегідь визначений звук. При цьому в запропонованих словах не повинно бути інших, подібних за вимовою звуків. Обраний для практикування звук треба виголошувати дещо підкреслено.
►► «Луна»
Грати можна удвох і великою групою. Обираємо ведучого (він і буде «луною»), який має повторювати те, що йому скажуть. Почніть із простих слів, потім перейдіть до важких і довгих. Пропонуйте для повторення віршовані і прозаїчні фрази. Якщо «Луна» відповіла правильно п'ять разів, призначайте по колу наступного учасника гри.
«Абетка»
Дитина разом із дорослим придумують та називають слова на кожен звук абетки. Можна влаштувати змагання, хто назве слів більше, коли в дитини буде вже великий словниковий запас.
«Ланцюжок із слів»
Кожний учасник гри називає слово на той звук, який був останнім у попередньому слові. Таким чином привертаємо увагу на виокремлення необхідного за умовою гри звука і спонукаємо на добір слова, в якому цей звук буде на початку слова.
«Зіпсований телефон»
Усі, звісно ж, пам'ятають гру свого дитинства. Вона якнайкраще підходить для розвитку фонематичного слуху в дошкільників.
Гра «Закінчи слово»
Ви читаєте речення, не називаючи останній звук у слові. Дитина піднімає картку з відповідною буквою.

•Виріс у лісі білий гри…
•Петро хворіє на гри…
•У собаки гострий зу…
•На сніданок у нас су…
•У траві сховався ву…
•Розлили на столі ту…
•Скільки у дворі калю…
•Сірників, малий, не ру…

 

 

Як попередити у дитини заїкання

  1. Шановні батьки! Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким. Правильне мовлення спонукатиме таке ж правильне мовлення у дитини.
  2. Звертайте увагу на те, щоб дитина розмовляла не дуже голосно, не поспішаючи, стежте, щоб мовленнєве дихання було правильним.
  1. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудливість, слабкість нервової системи, що може призвести до заїкання.
  1. Оберігайте дитину від контактів з людьми, які заїкаються, спілкуючись з дорослими чи ровесниками, які заїкаються, дитина може відтворювати ті ж зупинки у своєму мовленні.
  1. Застерігайте малюка від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових, неспокійних людей.
  1. Не перевантажуйте мовлення дитини. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі й незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.
  1. Частіше читайте їй, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і ненав’язливо виправляйте, коли дитина говорить неправильно.
  1. Оберігайте дітей від зайвих вражень, які викликають у них емоційне перенапруження. Не дозволяйте довго дивитись телевізор.
  1. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину саму, коли вона боїться.

 

 

Поради логопеда

Шановні батьки!

        Мовленнєва функція є однією з найважливіших психічних функцій людини. До шести років в дитини має бути сформована мовленнєва готовність до навчання в школі:
- малюк повинен уміти правильно і чітко промовляти слова і всі звуки рідної мови, говорити досить голосно в помірному темпі;
- дитина повинна оволодіти звуковим аналізом слова та чітко визначати місце заданого звука в слові;
- малюк повинен правильно будувати речення різної конструкції, узгоджувати слова в роді, числі і відмінку;
- дитина повинна логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, оповідань, самостійно складати розповіді за сюжетними малюнками, дотримуючись послідовності подій     і розуміти причинно-наслідкові зв’язки;
- словник  дитини напередодні школи повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметники, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.
- Це найголовніше на що слід звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче домагатися від нього правильної вимови.

Як розвивати мовлення дітей?

- спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети довкілля.
- розмовляйте повільно, виразно, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильне мовлення!
- cпонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
- багато читайте дитині, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
- кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!
- не втручайтесь відразу в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
- не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

 

 

Скільки слів повинна знати ваша дитина?

 

  Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

 

   Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

 

    Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

 

• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;

• у кінці 2 року - 300 слів;

• у кінці 3 року - 1000 слів;

• в 4 роки - 2 500 слів;

• в 5 років - 3 500 слів;

• в 6 років - 4 000 слів;

• в 7 років - 4 500 слів.

 

  У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

 

   Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники - 50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови. Проте і в середньому дошкільному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

 

   Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.            

                              

   Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

 

 
До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!
 Пам 'ятайте!

 

1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.

 

2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

 

3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

 

4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

 

5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

 

6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

 

7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

 

8. Перевіряйте перед відвідуванням поліклініки наявність зошиту, ручки, носової хустинки, чистоту носових ходів.

 

Поради батькам.

 

1.  Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

 

 2.  Спонукайте його до звуконаслідування, промовляння   перших правильних слів.

 

 3.  Якомога  більше залучайте  дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.

 

 4.  НІ В ЯКОМУ РАЗІ не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам'ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!

 

 5.  Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.

 

 6.  Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бережливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.

 

 7.  Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чистомовок, загадок, віршів.

 

 8.  Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові   СПОНУКАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЗАПИТАНЬ!

 

 9.  Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно   літературної норми!

 

 10.  Не забувайте доречно вживати прислів'я, приказки, загадки!

 

 11.  СВОЄЧАСНО ВИПРАВЛЯЙТЕ  МОВУ ДИТИНИ! Вчасно звертайтесь до  логопеда!

 

 12.  Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

 

Шановні батьки!

 

  Якщо вас турбує мовлення вашої дитини, будьте готові до наступних питань, які

ви можете почути від логопеда:

 

 1. Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.

 

 2. Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.